.......... Ти знала про це і раніше, але інколи це просто б”є тебе по лобі.. коли приходить подруга після зависання зі своїми гуртожитськими друзяками і каже, що одна з дівчат вчилася з ним в ліцеї. Ти це знала, вони не раз пересіклися на порозі твого блоку, вона - до сусідів, він – до тебе. Подруга продовжує: їй дещо розказали про нього, про нього до тебе. Ти знала. Частково. Він був „перший хлопець на селі”, дівчата падали штабелями, якщо не сказати лягали. Ти знала. Потім він зустрічався порівняно довго з однією, вона була стервозного характеру, але ти впевнена, що йому саме це і подобалось.. вони розійшлись.. він палив.. деякий час, а потім кинув. Ти про це знала. Приблизно. Точно знала про паління. Він палив, коли ти пішла. Він палить досі. Не тіш себе, ти не єдина, розійшовшись з якою, він запалив.
Але.. що ще вона сказала: як тобі вдалося його змінити, зробити не ревним до нових перемог, поводитись так, ніби вже сім”я?! – в ньому це було. Це є досі, ти знаєш. До чого він сказав, що тепер змінився, що такого, як він є тепер, ти не знала? Що цим хотів показати, що довести?
Ти часто про вас думаєш. Про вас двох. Він теж, ти знаєш. Але жоден не зробить першого (а насправді сотого, тисячного в вашій історії) кроку. Надто багато думаєте. Надто багато розуму. Надто багато образ і претензій. Надто багато спільних знайомих. Ти не хочеш мати його з усим його „придворним двором”. А він вважає, що коли ти пішла, то ти і мусиш повернутися. Він сам тебе не поверне. Але радо прийме. Можливо.
Щодня ви далі один від одного. Іноді здається, що простір звужується, і ви наближаєтесь, але це не так. І хоча кожен божиться, що багато чого зрозумів, це не так. Принаймні не так, щоб можна було почати з чистого аркуша. Не так, щоб хоч один з вас хоч спробував діяти. Ніхто. Жоден.
Чому не ти?! Ти ж дійсно завинила. Він теж, але і ти. Казала страшні речі. О так, ти це вмієш – мала вчителів. Вибачалася, і поступала так само. Чому? Хотіла, щоб сам тебе покинув. Все думаєш, є хтось кращий? Побачила? Є? А гірший, не думала? Як можна порівнювати?
Ні, ти ж втомилася все робити сама. Правда, але почасти. Ти ж давала зрозуміти: дій! Дій! Запроси, ні - забери мене кудись – пройтися, поїхати, сховатися від усих! Давай житимемо разом і не скажемо нікому. Давай сховаємо те, що між нами є і чого не мають інші від їх заздрих поглядів! Давай… Очевидно, так і не зрозумів. Або у тебе проблеми з комунікаціями. Або ти вже не актуальна в його житті, воно ж не стоїть на місці. Твоє ж теж не стояло, то які тут заперечення?! Так, ви варті один одного. От і вартуйте на відстані. Цікаво подивитися, що буде за вами за двадцять років.....................................................................................
