прочитала роман мопассана. роман чудовий. не могла 1,5 дні нічого робити, поки не дочитала - силіда до пізньої ночі. роман про те, як покидьки отримують все, зрозуміло, зовсім не моральним шляхом.
але ще цікава деталь, яка вартує не меньше самого роману - в якості передмови - стаття лева толстого. він в силу того, що сам був до глибини душі моралістом, а може, і ще більше, пише про те, що з його точки зору в роботах автора (мопассана) морально і що - ні - все про "нравственность", особливо, що стосується ставлення до жінки.
вони - автор і критик - сучасники – люди кінця 19 ст.
так ось, що мене турбує наразі - цікаво, чи не отримав би лев толстой розрив серця на місці, коли б побачив, що показують по телебаченню, крутять по радіо, чим просувають товари массового і не обов’язково вжитку, що пропагує культура споживання загалом через доступні їй канали, зокрема, через шоу біз і т.д., що робиться в нічних клубах (навіть не на приватних закритих вечірках), який симпатично-інфантильно -вульгарний (підкреслити правильне в кожному конкретному випадку) товар зробили із жінки (наразі - навіть з дівчинки – бо чим далі, тим молодшими і стрункішими стають наші модельки, акторки і співачки)?!
бідне, бідне серце пана толстого; нерозумні і недалекоглядні ми.