блін, як почтаю, що там нижче написано, так не вірю, що то мої руки записували за моїми ж таки думками.. таке враження, що, як тільки ти викладеш спостереження-думки-почуття на папір, хоч би й віртуальний, вони одразу починають жити якось відособлено, зовсім відособлено - власним життям!

а не викласти їх теж не виходить, бо інакше - голова мусить луснути, а душа розірватися від перманентно зростаючого тиску на свої тонесенькі стіночки-грані (якщо такі є)..

тексти мої, тексти.. ви - мої?