Любов живе три роки (за Ф.Б.). А скільки живе дружба? Який вік відміряно їй – рік, два, чи може так само – всього три? На першому – спілкування залпом, на другому – стабільні зустрічі раз-двічі на тиждень -другий, за накатаним графіком, поява претензій та пустого мовчання в трубку – не те, що немає про що говорити, та вже не все хочеться розказувати, поява третіх осіб в вашому світі – поступово все ближчим стає хтось інший, життя поступово розганяє.. Чи це всього лише такий період – переломний, як у подружжь – пережили – і все по-новій?
А що, цікаво, відбувається на третьому році, що далі – своєрідне химерне „розлучення” в разі негативного закінчення переломного періоду, або неймовірно емоційне примирення в разі позитивного?
Невже людині не дано мати ні того, ні іншого – ні справжнього кохання, ні вірної дружби? Невже все це – безпідставні легенди, солодкі пігулки, якими нас затравлюють змалечку, аби життя видавалося цікавішим та оптимістичнішим, ніж воно є насправді? Або, можливо, це такий тонкий психологічний хід невідомо ким задуманий, аби зробити із людини раба, який знаходитиметься у постійних пошуках власної утопії, і ладен буде віддати все, якщо вона йому ненароком ввижатиметься?
Неймовірно хочеться сподіватися, що це не так.
Але все-таки: скільки?
14 червня 2008 00.13
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
No comments:
Post a Comment