Life-Work Balance..

Робота, робота, робота, робота….. так без кінця. Перед очима лиш сірий екран комп»ютера. Випадковий погляд у вікно. Брудне вікно кабінету, що колись комусь належав. За ним на відстані кількох метрів – сіра стіна заводу. Нічого особливого. Все нудно. Але при цьому одному випадковому погляді у вікно, на стіну, щось сколихується в душі. Секунда - ось – відчуття сформувались у думку – таке світло буває тільки ранньою весною, в час надвечір»я, коли навколо якось м»яко-блакитно, трохи молочно-рожево, пухнасто-жовто. До цього світла ще неодмінно додається слабенький вітерець, що легенько вовтузить на ходу твоє волосся і білий шалик круг шиї, трохи волога бруківка старих вузеньких вуличок твого міста, по яких ти бредеш у своїх вже бідних від постійної ходи улюблених чкарах, і неодмінно – музика в душі і усмішка на устах. Все до купи – і на фоні сірої стіни тобі видно - ти її відчуваєш - шматочок гармонії. Вона там – за муром твого сьогодення, твоєї майже престижної роботи, твоєї відсутності у власному житті. Ти тут, вона – там, тобі чути її подих,її поклик, але повернутися ти вже не можеш. Все що ти можеш – іноді дивитися у вікно.