Ти відрізаєш своє волосся. Довжину „набагато нижче лопаток” змінено практично на „каре”. Тобі личить. Дійсно. Проте, це робиться не суто з міркувань краси чи моди. Це такий акт. Акт самоспалення. Свідомого спалення мостів. Акт зміни. Прощання з самою собою. Собою колишньою.
Це прощання з усіма попередніми, з усіма колишніми і навіть тими, кого в цю категорію занести можна лише з певною натяжкою. Але головне – це прощання з ним, бо він просив тебе не робити цього, бо інакше ти вже не будеш його. Так, він це знав. І ти це знаєш. І робиш усе свідомо. Шкода, що не можна під самий корінь – застереження краси і моди все ж діють.
Це прощання з усим тим, що ти робила до цього моменту в своєму житті. Волосся – як тягар, що тягне тебе туди, де ти вже бути не хочеш. На ньому – роздуми, плани і мрії тебе колишньої. На ньому – весь попередній досвід – позитивний і негативний, та ти хочеш скинути його в принципі, без розбору, хочеш відчути легкість як тоді, коли можна вільно мотати головою туди-сюди. Ти хочеш вільно летіти далі. Хочеш знову здобути дитячу відкритість світові, а не дивитись у простір через призму власного досвіду. Ти віриш, що це через твій досвід нічого не виходить, бо ти ним засліплена. І певною мірою це так.
Ти не можеш адекватно та беззастережно сприймати людей, їхні вчинки та світ загалом. Ти судиш суворо, швидко, дивлячись тільки на поверхню. Тебе не цікавить, що там у середині. Тебе це не стосується. Ти ж така досвідчена – багато пережила, багато бачила. І ти не хотіла змінюватись довгий час. Не бачила потреби. Не вважала це необхідною умовою для руху вперед.
Та зараз щось змінилось. І, мабуть, ти сама почала змінюватися, а щоб закріпити зміни в собі, вирішила розібратися в собі і знайти корінь зла. Все виявилось просто – зло у волоссі. Ти вирішила його позбутися, відрізавши його так максимально, як ще ніколи до цього – ритуальне обрізання волосся, про яке знаєш тільки ти.
Тож ти вийдеш із перукарні вже зовсім іншою людиною. Вийдеш легко, граційно, з відкритою світові усмішкою, впевнена у своїй красі і силі йти, ні – летіти далі. Ти віритимеш, що твоя маленька хитрість спрацює.
Та правда в тому, що люди не змінюються. І ти залишишся самою собою, принаймні, на переважну частину твого Я, зі своїм же досвідом, з відбитками життів інших людей та тобі, з плямами твоїх з ними стосунків на твоєму тілі, у твоєму мозку, у твоїй душі.
Тільки тепер ти нова відрізнятиметься від тебе колишньої єдиним – коротким волоссям.
PS: when it was written I knew nothing about the new one and his love for her. i got to know only on Mo, 4th Febr 08. it is Thur, 7th Febr 08. i didn't have my hair cut, it's still there as well as my feelings and dying heart.
No comments:
Post a Comment