Знаки уваги:)

Ось ти надіслав мені короткий меседж – привітання із Різдвом. Для чого, питається ти це зробив, га? Для чого?
Ні, якби повідомлення прийшло уранці (не занадто рано, звичайно, бо ефект був би тим самим, бо ж людина прокинулась, і одразу згадала про людину іншу – і, оп – мій телефон радісно повідомляє про нові надходження до моєї скрині – висновки знову двозначні), а вдень, після обіду, ввечері, години так до восьмої, то я б вирішила, що ти як людина чемна вітаєш усих тих, хто тільки є в записній книжці твого мобільного телефону... але ж не о пів на десяту ночі! Я, до речі, могла би вже і спати, дійсно, чому б ні – завтра робочий день, перший для країни після тривалих новорічно-різдвяних (увесь світ, до речі, від нас у шоці!) канікул (а для мене так і того більше – тижні зо три відпочивала!).
Це вже мовчу про запізніле вітання(?) на Миколая – 20 грудня о 23-й годині. Ми практично колективно (колектив складався з моєї спільниці (плагіат, ай ноу:) та мене, надзвичайно задоволених життям через певну послідовність подій того вечора, суттєвим елементом яких був концерт ЕЕ!) намагалися зрозуміти, що б воно значило по проходженню чотирьох тижнів запеклої мовчанки?! Зізнаюся, раціонального пояснення віднайти не вдалося (а кажуть, що то жінки нераціональні створіння, ага, так воно і є, панове!). Проте, були варіанти. Перший: ти святкував, трохи випив, потягнуло хоча б до когось (з ким не буває!). Не виключено, що повідомлення було розіслане кільком твоїм знайомим, сподіваюся, виключно жіночої статі (знущаюся, сорі – не могла втриматися), включно зі мною. Другий (песимістичний зовсім): ти помилився номером. Сумнівно, але теж варіант. Спроба пояснення дій чоловіка. Дорослого. Знову ж таки: АГА!!!! Щоб ви не сумнівалися, називається! Варіант третій: ти не знав, яким чином подати про себе знак по проходженню чотирьох тижнів (а я чекала дзвінка, запрошення, ініціативи, ще казна чого), то ж вирішив написати смс (о, ера цифрового зв”язку!) зі ймовірно дуже значущим, на твою думку, змістом.
До сьогоднішнього повідомлення застосовуються ті самі варіанти пояснень. Ну що ж, в будь-якому разі нічого з вище переліченого мене більше не спровокує до дій. Я вже зробила достатньо, аби виявити свою зацікавленість і навіть захоплення (було з самого початку). З твоєї ініціативи зустрілись двічі, причому вдруге – під приводом. Усі інші випадки – ініціатива моя і зовсім „безприводна”. Хто з нас двох чоловік, чорт забирай? Скільки чоловікові має бути років, аби він відповідно поводився, хоч хто-небудь відає?
Вибач, забула про головне пояснення. Тільки не повідомлень, а твого практично цілковитого зникнення, чи то навіть перебільшеної епізодичності в моєму житті – я тебе не цікавлю. Пояснення найпростіше, і ймовірно, єдино правильне. А повідомлення – то просто ввічливість, не дивлячись на зміст і час надсилання, так?!